Принцип рівності. Світ дітей та світ дорослих рівноправні частинки світу людини.

Принцип  діалогічності. Світ дитинства являє собою  особливу цінність для дорослих: діалог двох світів (дітей та дорослих) складає навчально – виховний процес, в якому навчання є рухом складової світу дорослого, в світі дитинства, а виховання – рух складової світу дитинства в світі дорослому.

Принцип співіснування. Світ дитинства і світ дорослих повинен підтримувати взаємний суверенітет, виходячи з ідеї невтручання, не нав’язування одне одному своїх цінностей і законів. Будь яка  акція дорослих або дітей не повинна завдавати шкоди ні одній стороні.

Принцип свободи. Надання світу дитинства повної свободи у виборі власного шляху. Дорослі забов’язані  оберігати життя та здоров’я дітей.

Принцип взаємного розвитку. Процес розвитку світу дітей йде паралельно з розвитком світу дорослих. Аномалією процесу розвитку являється зупинка самоактуалізації, як дитини , так і дорослого (Роджерс).

 Принцип єдності. Світ дитинства і світ дорослих не складають двох розмежованих світів, але складають єдиний світ людей.

Принцип прийняття. Особливості будь якої людини повинні сприйматися іншими людьми такими, якими вони є. Відносини повинні складатися тільки на основі безспірної любові. Ненависть може проявлятися тільки по відношенню до вчинку,  а не людини,  так як людина більше ніж її негативний вчинок.

• Проаналізуйте Вашу власну систему цінностей відносно виховання дітей. Чи сприяє вона обдарованості і реалізації особистості в суспільстві?
• Будьте відвертими. Всі діти вельми чутливі до брехні, а  обдарованих  дітей це стосується в більшій мірі.
• Оцінюйте рівень розвитку дитини.
• Уникайте  пояснень та бесід з дитиною.
• Намагайтеся вчасно спіймати зміни в дитині. Вони можуть виражатися в неординарних питаннях, або в поведінці та являються ознакою обдарованості.
• Поважайте в дитині індивідуальність. Не намагайтесь проектувати на нього свої власні інтереси і захоплення.  

СЛОВА, ЯКІ ДОПОМОГАЮТЬ, А НЕ ЗАВДАЮТЬ БОЛЮ

ПОРАДИ БАТЬКАМ ЩОДО СПІЛКУВАННЯ З ДІТЬМИ.

ЧОМУ ПОХВАЛА Є ВАЖЛИВОЮ, А ЧОМУ КРИТИКА МОЖЕ ВИКЛИКАТИ ПРОБЛЕМИ

На самооцінку дітей впливає те, що вони чують про себе від інших людей. Якщо вони чують щось гарне про себе від людей, то це допомагає їм відчути свою користь та вартість у процесі зростання. Однак якщо вони весь час чують щось погане про себе від людей, то вони починають думати, що вони ні до чого не здатні.

• Спробуйте вживати такі слова заохочення: «Ти в мене такий помічник» або «Я пишаюся тобою за те, що ти це зробив». (Навіть така проста річ, як шнурування черевиків, може бути досягненням для маленької дитини). А що, якщо інколи здається, що в дитини ніщо не виходить добре? Спробуйте вигадати інший спосіб, щоб похвалити дитину, як наприклад : «Цей колір пасує тобі» або «У тебе така гарна зачіска сьогодні».
• Уникайте критики та вживання образливих слів, коли ви не в гуморі або сердиті. Це не завжди легко зробити, однак це допомагає знайти можливість заспокоїтися, коли діти розгнівають вас. Наприклад, спробуйте зробити декілька глибоких вдихів  та обміркувати ретельно, що ви збираєтеся сказати, або піти в іншу кімнату, щоб заспокоїтися перед тим, як щось сказати.
• Не піддавайте лише критиці своїх дітей, коли вони поводяться непристойно. Натомість поясніть, чому цей вчинок є поганим, і як їм слід поводитися належним чином наступного разу. Нагадуйте дітям, що всі помиляються і що ми можемо вчитися на помилках.
• Не забувайте регулярно говорити дітям, що ви їх любите, що вони є особливими та бажаними.
•  Діліть з дітьми їхні розчарування – проводьте з ними бесіди, якщо щось не виходить добре. Заохочуйте їх ділитися своїми почуттями з кимось, кому вони довіряють, і пам’ятайте, що слід також ділитися своїми почуттями з ними.

• Діти вчаться з того, що бачать у своєму оточенні.
• Якщо дитина оточена критицизмом - вона вчиться звинувачувати.
• Якщо дитина бачить ворожість – вона вчиться битись.
• Якщо з дитини глузують — вона буде нерішучою.
• Якщо дитину постійно присоромлюють – вона вчиться відчувати себе винною.
• Якщо дитина оточена терплячістю — вона вчиться бути терплячою.
• Якщо дитину підтримують – вона вчиться впевненості.
• Якщо дитину хвалять — вона вчиться цінувати інших.
• Якщо з дитиною поводяться справедливо-вона вчиться справедливості.
• Якщо дитина відчуває себе в безпеці – вона вчиться довіряти.
• Якщо дитину схвалюють – вона вчиться поважати себе.
• Якщо дитину приймають і поводяться з нею дружелюбно — вона вчиться знаходити любов у цьому світі.Діти вчаться з того, що бачать у своєму оточенні. Якщо дитина оточена критицизмом - вона вчиться звинувачувати. Якщо дитина бачить ворожість – вона вчиться битись. Якщо з дитини глузують — вона буде нерішучою.

Вранці піднімайте дитину спокійно, з посмішкою та лагідним словом. Не згадуйте вчорашні прорахунки, особливо мізерні, не вживайте образливих слів.

Не підганяйте, розрахувати час — це ваш обов’язок, якщо ж ви цю причину не вирішили – гріха дитини у цьому немає.

Відправляючи дитину до школи, побажайте їй успіхів, скажіть їй декілька лагідних слів, без подібних застережень: «Дивись, поводь себе гарно!», «Щоб не було зауважень!» тощо.

Забудьте фразу: «Чи був ти чемний?». Зустрічайте дитину спокійно, не сипте на неї тисячу запитань, дайте їй розслабитись (згадайте, як вам важко після важкого робочого дня). Коли дитина збуджена і хоче з вами чимось поділитись, не відмовляйте їй у цьому, вислухайте, на це ви не витратите багато часу.

Якщо дитина замкнулась, щось її турбує, не наполягайте на поясненні її стану, хай заспокоїться, тоді вона все сама розкаже.

Зауваження вихователя вислуховуйте не в присутності дитини. Вислухавши, не поспішайте влаштовувати сварку. Говоріть з дитиною спокійно.

При спілкуванні з дитиною не вживайте умовностей: «Якщо ти будеш добре поводитись, то…». Часом умови ставляться важкі, і тоді ви можете опинитися у непривабливому світлі.

Протягом дня знайдіть /постарайтесь знайти/ півгодини для спілкування з дитиною. В цей час найважливішими повинні бути справи дитини, її біль, її радощі.

У сім’ї має бути єдина тактика спілкування всіх дорослих із дитиною. Всі розходження щодо виховання дитини вирішуйте без неї. Коли щось не виходить, порадьтеся з вчителями, психологом. Не зайвим буде почитати літературу для батьків, там ви знайдете багато корисного.

Завжди будьте уважними до стану здоров’я дитини, коли щось її турбує: головний біль, поганий стан. Найчастіше — це об’єктивні показники втоми, перевантаження.

Знайте, що навіть діти 7-8 років люблять казки, особливо перед сном, або пісню, лагідні слова. Не лінуйтесь зробити це для них. Це їх заспокоїть, зніме денну напругу, допоможе спокійно заснути і відпочити. Не нагадуйте перед сном про неприємні речі, про роботу. Завтра новий трудовий день, і дитина повинна бути готова до нього. А допомогти в цьому їй повинні батьки своїм доброзичливим ставленням.

Чекати якогось дива від дитини, радісних поривань душі, доброти, треба терпляче, відшукуючи ці риси в дитині, постійно заохочуючи її.Вранці піднімайте дитину спокійно, з посмішкою та лагідним словом. Не згадуйте вчорашні прорахунки, особливо мізерні, не вживайте образливих слів.

 Не підганяйте, розрахувати час — це ваш обов’язок, якщо ж ви цю причину не вирішили – гріха дитини у цьому немає.