КОМУНАЛЬНИЙ ЗАКЛАД "ХАРКІВСЬКА ГІМНАЗІЯ № 110 ХАРКІВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ"


Управлінська діяльність

Структура та органи управління закладу освіти

 

УПРАВЛІННЯ

комунальним закладом "Харківська гімназія № 110 Харківської міської ради"

Модель управління комунальним закладом "Харківська гімназія №110 Харківської міської ради" як загальноосвітнім навчальним закладом базується на основних нормативних документах, в першу чергу на Статуті гімназії та Концепції розвитку закладу.

Метою удосконалення системи управління школи є забезпечення конкурентоспроможності закладу на ринку освітніх послуг.

Місія гімназії – створення освітнього середовища для навчання і творчості учнів, в якому вчителі, учні та батьки співпрацюють в колі однодумців.

Відповідно до поставленої мети визначено завдання гімназії:

  • створення необхідних умов для здобуття учнями повної загальної середньої освіти відповідно до Державних стандартів початкової та базової середньої освіти;
  • забезпечення реалізації державної політики щодо охорони життя та здоров’я учасників навчально-виховного процесу;
  • формування і розвиток соціально зрілої, творчої особистості з усвідомленою громадянською позицією, почуттям національної самосвідомості, а також створення умов для оволодіння систематизованими знаннями про природу, людину, суспільство, культуру тощо;
  • організація навчального процесу на підставі вимог сучасної педагогічної науки, забезпечення умов розвитку педагогічного колективу шляхом переходу до соціально орієнтованих педагогічних технологій;
  • створення сприятливих умов для впровадження інформаційно-комунікативних технологій у навчально-виховний процес;
  • розвиток природних позитивних нахилів, здібностей та обдарованості учнів, потреби і вміння самовдосконалюватись;
  • підвищення результативності навчальної діяльності учнів у вивченні базових навчальних предметів;
  • створення системи адаптивного управління з метою забезпечення конкурентоспроможності школи на ринку освітніх послуг.

Впровадження цієї моделі управління ХГ № 110 передбачає  наступні  напрямки  діяльності :

1. Дослідження динаміки розвитку закладу з усіх напрямків діяльності на основі моніторингових процедур.

2. Інтенсифікацію управління.

3. Зростання професіоналізму адміністративного апарату.

4. Колегіальність в окресленні та рішенні проблем.

5. Компютеризацію  закладу та інформатизацію діяльності педпрацівників школи.

5. Природовідповідний розвиток кожної особистості як учня, так і вчителя.

З метою удосконалення існуючої моделі управління особлива увага приділяється зміні функцій органів управління, активізації співпраці між учасниками  навчально-виховного процесу, що забезпечує широке включення в процес підготовки та прийняття управлінських рішень всіх суб’єктів навчально–виховного процесу та вдосконалення технології управління школою.

                Управління школою забезпечується завдяки злагодженій роботі всієї адміністративної групи, між членами якої чітко розподілено функціональні обов’язки. Вищим   органом   громадського   самоврядування школи є загальні збори колективу, що скликаються не менше одного разу на рік.

              Делегати загальних зборів обираються на 2 роки зборами трудового колективу, класними зборами учнів гімназії ІІ ступеня та  класними батьківськими зборами (по 10 делегатів від кожної категорії).

Функції загальних зборів:

-    обрання Ради школи, її голови, встановлення терміну їх повноважень;

-    заслуховування звітів директора і голови ради навчального закладу;

-    розгляд питань навчально-виховної, методичної і фінансово-господарської діяльності  навчального закладу;

-    затвердження основних напрямів вдосконалення  навчально-виховного процесу;

-    прийняття рішення про стимулювання праці керівників та інших педагогічних працівників.

               Рада гімназії, до складу якої входять  представники від педагогічного колективу, учнів II ступеня навчання, батьків і громадськості, виконує наступні функції:

-  формування позитивного іміджу та демократичного стилю управління навчальним закладом;

-   сприяння ефективності навчально-виховного процесу у взаємодії з  сім’єю, громадськістю, державними та приватними інституціями;

-   визначення стратегічних завдань, пріоритетних напрямів розвитку навчального закладу та сприяння організаційно-педагогічному забезпеченню навчально-виховного процесу; сприяння  духовному, фізичному розвитку учнів та набуття ними соціального досвіду;    

-   підтримка громадських ініціатив щодо вдосконалення навчання та виховання учнів, творчих пошуків і дослідно-експериментальної роботи педагогів; сприяння організації дозвілля та оздоровлення учнів ;

-   ініціювання дій, що сприяли б неухильному виконанню положень чинного законодавства щодо обов’язковості загальної середньої освіти; стимулювання морального та матеріального заохочення учнів , сприяння пошуку, підтримки   обдарованих дітей;

-   зміцнення партнерських зв’язків між родинами учнів  та загальноосвітнім навчальним закладом з метою забезпечення єдності навчально-виховного процесу. ·      організація виконання рішень загальних зборів;

-   внесення пропозиції щодо зміни типу, статусу, профільності навчання, вивчення іноземних мов та мов національних меншин;

-    спільно з адміністрацією розгляд і затвердження плану роботи навчального закладу та здійснення контролю за його виконанням; разом з адміністрацією здійснення контролю за виконанням Статуту навчального закладу;

-    затвердження  режиму роботи навчального закладу;

-    сприяння формуванню мережі класів навчального закладу, обґрунтовуючи її доцільність в органах виконавчої влади та місцевого самоврядування;

-  спільно з педагогічною радою вирішення питання про представлення  до нагородження  випускників навчального закладу золотою медаллю “За високі досягнення у навчанні” або срібною медаллю за “За досягнення у навчанні” та нагородження учнів похвальними листами “За високі досягнення у навчанні” та похвальними грамотами “За особливі досягнення у вивченні окремих предметів”;

-  спільно із педагогічною радою визначення доцільності вибору навчальних предметів варіативної частини робочих навчальних планів, враховуючи  можливості, потреби учнів , а також тенденції розвитку регіону, суспільства і держави;

-    погодження  робочого навчального плану на кожний навчальний рік;         

-   заслуховування звіту голови ради, інформації директора та його заступників з питань навчально-виховної та фінансово-господарської діяльності;

-   участь у засіданнях атестаційної комісії з метою  обговорення питань про присвоєння кваліфікаційних категорій вчителям;

-   внесення на розгляд педагогічної ради та відповідного органу управління освітою пропозиції щодо морального і матеріального заохочення учасників навчально-виховного процесу;

-    ініціювання розгляду кадрових питань та участь у їх вирішенні;

-   сприяння створенню та діяльності центрів дозвілля, залучення громадськість, батьків (осіб, які їх замінюють) до участі в керівництві гуртками, іншими видами позакласної та позашкільної роботи,  до проведення оздоровчих та культурно-масових заходів з учнями (вихованцями); розподіл і контроль кошти фонду загального обов’язкового навчання;

-  сприяння педагогічній освіті батьків; створення постійних або тимчасових комісій з окремих напрямів роботи.

Постійно діючим дорадчим колегіальним органом, який діє у закладі згідно із Статутом, є педагогічна рада. Головою педагогічної ради є директор школи.  

               Педагогічна  рада  розглядає наступні питання:

  • удосконалення і методичного забезпечення навчально-виховного – процесу, планування та режиму роботи навчального закладу;
  • переведення учнів до наступних класів і їх випуску, видачі документів про відповідний рівень освіти, нагородження за досягнення  у навчанні;
  • підвищення кваліфікації педагогічних працівників, розвитку їхньої творчої ініціативи, впровадження у навчально-виховний процес досягнень науки і передового педагогічного досвіду; морального та матеріального заохочення  учнів  та працівників навчального закладу.  

             До повноважень представників учнівського самоврядування входить:

1.    Популяризація ідеї оволодіння власними психологічними процесами, навичками роботи з різними інформаційними джерелами та технологіями;

2.    Участь у плануванні та проведенні заходів, спрямованих на ознайомлення із національно-культурними традиціями, опанування предметами національного циклу, оволодіння навичками міжособистісної взаємодії, засвоєння різних соціальних ролей;

3.    Внесення пропозицій щодо роботи творчих шкільних колективів, особистісна самореалізація в творчих шкільних колективах, реалізація креативних та пізнавальних якостей особистості в межах інтелектуальних та творчих конкурсів.

             Функціями психологічної служби закладу є проведення моніторингу рівня досягнення мети закладу, здійснення психологічної підтримки учасників навчально-виховного процесу. Останнім часом адміністрація школи замінює функції контролю на самоконтроль та взаємоконтроль педагогів, в тому числі й під час моніторингових досліджень, це пов’язано з підвищенням професійної компетентності вчителів,  делегуванням  певному педагогу нових повноважень. Ще один шлях посилення мотивації членів колективу школи, впровадження якого заплановано на 2024 рік – оновлення правил професійної поведінки та етики, яких мають дотримуватися всі педагоги та учні школи.

             Суттєво змінюється роль і місце батьків в управлінні школою. Позиція батьків, їх очікування активно вивчаються та враховуються при організації додаткової освіти, формуванні варіативної складової навчального плану, виборі напрямків виховної роботи. Батькам надається повна інформація про суть нових технологій навчання і виховання, про зміст і перспективи розвитку школи, про проблеми і особливості розвитку дітей тощо. Представників батьківського активу класів активно залучають до участі у розробці управлінських рішень з певних питань та контролю за їх виконанням.

Представлена модель управління школою враховує специфіку закладу, спрямована на забезпечення конкурентноздатності освітніх послуг, посилення взаємодії з батьками і громадськістю.